top of page
Фото автораEmily Neiburg

Для чого нам тривога?

Як мало приємного в відчутті тривоги, правда?

Але давайте зараз подумаємо про те, що тривога є потужним еволюційним механізмом, який тисячоліттями допомагав людству виживати.


В основі тривоги, яку ми проживаємо сьогодні, лежать інстинкти, які корінням уходять в часи, коли наші пращури жили племенами.

Еволюція буквально сприяла поширенню тривожних розладів, адже тривожна людина мала більше шансів на виживання - а отже, могла передати свої "тривожні" гени нащадкам.

Безумовно, часи змінились, і змінились набагато більш стрімко, ніж наш мозок міг адаптовуватись до нової реальності. Тому наша психіка і досі функціонує за "базовою прошивкою", яка дісталась нам у спадок від пращурів.

Тож давайте розглянемо історичний сенс деяких сучасні розладів, в основі яких є тривога 👉



Прості фобії

Нашим пращурам було по-справжньому важливо бути обачними! Висота, відкрита вода, дикі тварини або отруйні комахи - все це було абсолютно реальними небезпеками.

Вигляд крові означав серйозну небезпеку - адже будь-яка рана могла стати фатальною.

Незнайома рослина могла вбити.

Тож всі ці фобії, що дісталися нам у спадок, підвищували раніше шанси на виживання.


Агорафобія

Бути на відкритому просторі - означає бути вразливим. Саме так справедливо міркували наші пращури.

Адже на відкритій місцевості набагато легше було стати жертвою тварин або стріли чужинця.

Тож цілком розумною поведінкою було уникати таких ситуацій.


Розлад соціальної тривоги

Не сподобатись незнайомцю в сучасному світі - цілком безобидна ситуація.

Але чи це було так тисячі років тому?

Потреба в приналежності до племені, страх стати вигнанцем, тривога перед чужинцями - однозначно грали на користь в процесі природного відбору.


ОКР

Якщо дослідити різні типи нав'язливих думок при ОКР - ми зможемо дійти висновку, що кожен із них мав еволюційний сенс свого часу.

Людина, яка боялася заразитись - уникала контактів з тими, хто виглядав хворим - і завдяки цьому могла вижити.

Страх втратити контроль над собою і проявити жорстокість теж зовсім не був зайвим.

Накопичування? - Чудова ідея в умовах обмежених ресурсів.

Прагнення "задобрити" богів задля уникнення кари - цілком зрозуміло, адже природні лиха могли знищити врожай і житло.


Генералізований тривожний розлад

ГТР - звичка тривожитись про все і одразу. Що могло бути кращим, ніж прояв максимальної обачності? Хіба було проблемою налаштування людини на уникнення небезпеки? З точки зору еволюції - постійне знаходження в стані "бойової готовності" і невміння розслабитись - набагато більш невинна проблема, ніж прояв безтурботності.


Чому ми говоримо про це?


Адже це змінює саме ставлення до тривоги.

Вона не є нашим ворогом - рівно навпаки. Вона лише потребує адаптації первісних схем до реалій сучасності, адже поведінка, що була корисною колись, не допоможе побудувати щасливе життя сьогодні.

Знаючи, як працюють наші страхи, ми обмежуємо їх владу над собою.


Допомогти дітям і підліткам долати надмірну тривогу і мати гармонійне життя допоможе дитячий психолог!


2 перегляди0 коментарів

Останні пости

Дивитися всі

Comments


bottom of page