
Новонароджена дитина безумовно потребує майже цілодобового контакту із мамою, і це є абсолютно природньо.
З плином дорослішання ми очікуємо, що мережа її соціальних зв'язків розширюватиметься, а потреба неперервно бути поруч з батьками зменшуватиметься.
Тим не менш, у деяких дітей ми помічаємо невідповідний віку страх розлуки з батьками.
Такі діти мають суттєві труднощі в адаптації до нових середовищ, важко соціалізовуються, не переносять навіть короткотривалої розлуки з батьками.
Ми називаємо це сепараційною тривогою.
Сепараційна тривога може з'явитись у дитини як в результаті пережитого стресу (переїзд, народження молодшої дитини, втрата близької людини, госпіталізація тощо), так і без впливу зовнішніх чинників.
Сьогодні розповімо, яких принципів варто дотримуватись, якщо ваша дитина має сепараційну тривогу.
🟤 Створюйте ритуали.
Маленькі ритуали є великою опорою для дитячої психіки, вони створюють відчуття стабільності. Впроваджуйте власні традиції прощання і воз'єднання!
⚪️ Потурбуйтесь про передбачуваність.
Передбачуваність життя є однією з важливих потреб кожної дитини.
Розкажіть (або намалюйте), яким буде розклад активностей, допоки вас не буде - аби повернути дитині відчуття контролю.
🟠 Будуйте місточки у майбутнє.
Обов'язково плануйте разом, чим займатиметсь після повернення. Дитина має бути впевнена (і хоче почути від вас), що розлука є тимчасовою.
🔵 Плекайте самостійність.
Дитина, яка відчуває себе компетентною у власному житті і має достатньо сформовані навички самообслуговування - матиме менше тривоги, розлучаючись з об'єктом прив'язаності.
🟢 Піклуйтеся про себе.
Дитина добре відчуває тривогу батьків - тож краще, якщо ви будете впевнені в своєму намірі впроваджувати короткі відлучки і в тій людині, якій лишаєте дитину.
🟣 Рухайтесь маленькими кроками.
Для дітей, які мають сепараційну тривогу, період адаптації триватиме довше.
Не відмовляйтесь від цього досвіду - навпаки, обов'язково створюйте його, але в комфортному для дитини темпі.
🟡 Не йдіть на поводу у тривоги.
Загалом, можна сказати, що досвід - це головний цілющий елемент для подолання сепараційної тривоги.
Неможливо позбутись її, не розлучаючись ні на мить з мамою. Тож мистецтво полягатиме в тому, щоб заохотити дитину систематично трошки ризикувати і діяти всупереч тривозі.
Comments